Війна зробила із цивільного військового

Павлові Короткому з Івано-Франківська – 45 років. За професією він – інженер-механік нафтового обладнання, закінчив інститут нафти і газу. До війни працював у промисловому будівництві, пасажирських перевезеннях, був постачальником будматеріалів. Словом, був цивільною людиною, не мав до війська жодного відношення. Коли почалося повномасштабне вторгнення,незважаючи на те, що був обмежено придатний до служби в армії, пішов добровольцем захищати Україну. Героя з себе не робить, а каже, що "тоді багато хто приймав таке рішення".

Морально сильніші за агресора

Чотири зі своїх 26-ти років життя Микола Нєдєльчев із селища Новомиколаївка на Запоріжжі віддав службі в ЗСУ по контракту. Широкомасштабну війну 24 лютого 2022 року зустрів звичайним рядовим. Провоювавши на захисті свого краю майже півтора року, отримав поранення.  

Утратив ногу, але дух зберіг

Мешканець Івано-Франківська Роман Примич був призваний на військову службу через три дні після початку широмасштабної російської агресії – 27 лютого 2022 року. Спочатку служив у Франківську, в роті охорони при ТЦК, потім – у бригаді морської піхоти в Одесі, а згодом у складі 81-ї бригади потрапив на фронт. Поранення отримав 22 серпня минулого року під час бойового завдання у селі Богородичне на Донеччині. 

Азербайджанець з Маріуполя в боях за Україну втратив ногу, але не себе 

Після ампутації 39-річний Емін Ібрагімов лікується, проходить реабілітацію й очікує на протез в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні. Пройшов через нестерпний біль та небажання жити, але тепер каже: "Головне – не впадати у відчай ніколи, йти з усмішкою по життю!"